Корсар

Англія. На березі моря – стара таверна «Корсар». Серед перехожих – Поет, матроси, дівчина-квіткарка. З’являється юна леді в оточенні юнаків. Поет купує троянди, щоб подарувати їх незнайомій красуні. Але дівчина, не звернувши на нього ніякої уваги, зникає зі своїм веселим товариством. Розчарований Поет сідає за стіл у таверні, тримаючи в руках троянди. Набережна порожніє. Трактирник гасить ліхтар. Поет засинає, він полинув у романтичні сни. Їхнім втіленням стає казкове перетворення таверни на корабель, на якому юнак стає ватажком відчайдушних корсарів. Вітер напинає вітрила. Розпочинається подорож назустріч пригодам…

Осяяний сонцем, строкатий і людний базар в Андріанополі. Серед пихатих купців – Ісаак Ланкедем, який торгує невільницями. Він чекає на пашу Сеїда, котрий хоче поповнити свій гарем юними наложницями. Несподівано, неначе вихор, на майдан влітають корсари на чолі з відважним Конрадом у супроводі друзів – Бірбанто та раба Алі. Найкраща з невільниць Ісаака, гречанка Медора, вражена силою Конрада, дарує йому троянду. Незадоволений Ланкедем ховає дівчину від незваних гостей.

На майдані з’являється Сеїд-паша зі своїм почтом та охороною. Ланкедем пропонує йому східних красунь, вони танцюють, намагаючись розважити гостя. Проте він байдужий. Купець виводить темпераментну Гюльнару, дівчина подобається владному Сеїду. Та Ланкедем обіцяє показати найпрекраснішу троянду зі свого квітника невільниць – Медору. Всі вражені її красою.

Паша купує красуню. Медора в розпачі. Вона кидається до Конрада, який обіцяє врятувати її. Сеїд залишає базар. Конрад наказує відданому Алі повернути Медору. Корсари на чолі з Бірбанто розпочинають танок із дівчатами та, відвернувши увагу купців, грабують їх. Раб Алі повертається з Медорою. Корсари зникають разом із невільницями та награбованими коштовностями. Багатолюдний майдан стає порожнім. На базар вибігає розгублений і переляканий Ланкедем.

Грот у скелі на березі моря – притулок корсарів. Конрад приводить сюди Медору. Вони щасливі. Корсари святкують перемогу. Медора просить Конрада відпустити її знедолених подруг на волю. Відчуваючи невдоволення Бірбанто та наближених до нього корсарів, Конрад вагається. Але благання невільниць розчулюють серце ватажка, він відпускає дівчат. Бірбанто, обурений таким рішенням, кидається на Конрада, але той різко зупиняє його і ставить на коліна.

До гроту прокрадається Ланкедем. Дізнавшись про сварку друзів, він пропонує Бірбанто викуп за викрадення Медори. Бірбанто погоджується. Ланкедем залишає букет із троянд, оприсканих снодійним розчином.

Повертаються щасливі закохані. Конрад, помітивши чарівні квіти, хоче подарувати їх Медорі. Але, вдихнувши снодійні пахощі, падає. Дівчина у відчаї. Вона щосили намагається розбудити коханого, але марно. З’являються переодягнені Ланкедем, Бірбанто та його поплічники і забирають юну гречанку.

Не бажаючи ділити викуп, Бірбанто вбиває купця. Він намагається вбити і свого колишнього друга Конрада. Але з’являється раб Алі з корсарами, і зрадник тікає. Алі розбужує ватажка, той поволі прокидається. Дізнавшись про викрадення Медори, Конрад вирішує негайно наздогнати й звільнити кохану.

Розкішний палац паші на березі Босфору. Гюльнара намагається розвеселити Сеїда, засмученого втратою Медори. З’являється Бірбанто з прекрасною гречанкою. Паша радіє. Медора у відчаї. Єдине, що її втішає – зустріч із Гюльнарою. Сеїд запрошує Бірбанто подивитися на красунь гарему.

Паші повідомляють, що до палацу завітали поважні купці з коштовними подарунками. Він кличе незнаних гостей, аби показати їм красуню-невільницю Медору. В одному з гостей гречанка впізнає Конрада. Паша запрошує подивитися весь прекрасний «квітник» його палацу. Гюльнара, принаджуючи Сеїда, забирає його з собою.

Конрад і Медора залишаються наодинці. Відчай і радісні надії охоплюють закоханих. Раптом з’являється Бірбанто, який стежив за ними. Він погрожує Конраду, але вірний Алі кидається на Бірбанто. Закохані втікають.

Грот корсарів. Дівчата чекають повернення коханих. Раб Алі приводить Бірбанто, який благає пробачити його. Конрад погоджується. Та Бірбанто намагається помститися Алі. Конрад приходить на допомогу, він наказує стратити підступного зрадника.

Знову нуртує море. Корабель відважних корсарів пливе до Англії.

Світає. На березі – стара таверна «Корсар». Промені сонця будять Поета. Набережну заповнюють перехожі, серед яких і ті, кого він бачив учора. В оточенні молодих шанувальників з’являється юна леді, схожа на Медору. Поет дарує красуні троянди. Вона здивована, але привітно посміхається і, взявши квіти, проходить далі. А Поет, сповнений спогадів про чарівний сон, залишається у полоні своєї мрії.